Халед Хоссейні і його The Kite Runner

Халед Хоссейні - найвідоміший з письменників Афганістану. Принаймні раніше я ніколи не зустрічала авторів афганської літератури. Я думаю це пов"язано з тим, що Хоссейні імігрував в США в досить юному віці і мав більше свободи для самовираження. Але те, що це дійсно талановитий автор, який опублікував два неповторних у своїй реалістичності романи, - це беззаперечний факт.
   Народився Халед Хоссейні в Кабулі в 1965 році. Сім"я була забезпечена, незважаючи на велику кількість дітей. У 1976 році переїхали в Париж, так як батько-дипломат отримав там пост в афганському посольстві. Через чотири роки вони мали повернутись на батьківщину, але радянські війська вторглись в Афганістан, в країні стався переворот і Хоссейні отримали політичний притулок в США. Там Халед закінчив медичний коледж. Трохи попрацювавши за спеціальністю, Хоссейні зрозумів, що його покликання - література і почав писати романи, у яких йдеться про східну цивілізацію та історію Афганістану зокрема. Крім всіх літературних заслуг Хоссейні ще й співробітник ООН у справах біженців, проводить гуманітарні акції для підтримки афганців, особливо дітей, створив фонд допомоги афганським дітям, що постраждали від мін. Сам Хоссейні стверджує, що пише для того, щоб світ став кращим. Я вважаю, що йому це вдається!

"Той, що біжить за вітром"

Це дебютний роман, який відповідає всім канонам якісної літератури, а автор - живий класик (так його називають в пресі). "The Kite Runner "-прониклива, дуже сумна через свою реалістичність історія дружби та зради, вірності та покарання за старі гріхи. Історія двох хлопчаків, які належали до різних світів: один аристократ, інший прислуга. Вони настільки близькі, що здається ніби ніщо не може вплинути на їхні стосунки, але... Зрада одного призвела до нещастя та душевних терзань обох. Їх історія описана на тлі кабульської ідилії, яка потім буде замінена на комуністичне вторгнення. Повітряні змії - це всього лише символ, але який! Самі хлопчики і є зміями, яких потоки повітря розкидали по різні сторони. У кожного з них своя життєва історія, свої трагедії, свої маленькі радощі, вони живуть в різних країнах, але весь час пам"ятають одне одного і цей духовний зв"язок не зникає до самого кінця. Я  вважаю цей роман одним із найсильніших речей, які з"явились в світовій літературі за останні роки. Автор майстерно описує будні афганських людей, введення радянських військ на територію країни, Талібан, який не давав спокою цілій країні своєю радикальністю. Без цього книга, навіть будучи все ж таки драмою однієї людини, втратила б свій колорит та атмосферність. Ніколи, ніколи, ніколи мусульманські країни не викликали в мене такого інтересу. Тому якщо хочете почитати щось зовсім нетипове, почитайте Хоссейні. 

До речі, в 2007 році, на основі цього роману було знято фільм американського та китайського виробництва. Якщо когось зацікавить, ось трейлер:

Але відверто кажучи, фільм навіть і в половину не такий видатний, як книга. Тому ні в якому разі не дивіться фільм першим. ТІЛЬКИ КНИГА!

Література завжди на голову вище від кінематографу, це точно.

Наступною книгою цього автора буде для мене " Тисяча сяючих сонць".
Любов - велике почуття. Глибоко вкрита, заборонена, таємна, вона однаково дочекається своєї години. У центрі роману - дві жінки, які виявилися жертвами потрясінь, що зруйнували ідилічний Афганістан. Маріам - незаконна дочка багатого бізнесмена, з дитинства пізнала, що таке нещастя, з ранніх років відчула власну приреченість. Лейла, навпаки, - улюблена дочка в дружній сім'ї, мріє про цікаве й прекрасне життя. Між ними немає нічого спільного, вони живуть у різних світах, яким не призначено було б перетнутися, якби не вогненний шквал війни. Відтепер Лейла й Маріам зв'язані і вони самі не знають, хто вони - вороги, подруги чи сестри. Але поодинці їм не вижити, не вистояти перед середньовічним деспотизмом і жорстокістю, що затопили вулиці й будинки колись квітучого міста.

Мистецтво декупажу

Не знаєте чим себе зайняти в умовах надзвичайної ситуації на вулиці? Рекомендую навчитись робити щось нове та цікаве!
Декупаж (від фр. decouper - вирізати з паперу) - це декоративна техніка оздоблювання за допомогою вирізаних елементів, які наклеюються на поверхню, що декорується.

Щодо походження існує думка, що зародилось мистецтво в Східному Сибіру. Кочівники використовували декупаж на могилах своїх предків. Звідти декупаж потрапив до Китаю. 
Пізніше в ХVII ст. воно також було не менш популярним. Найбільшого розповсюдження воно набуло у Венеції; його не цурались навіть видатні майстри. Меблі оздоблені за допомогою цієї техніки дуже цінувались, саме мистецтво вважалось затратним, тому дозволити собі таке могли лише заможні італійці. З Італії техніка поширилась по всій Європі. Особливого сплеску популярності декупаж зазнав у Великобританії в часи правління королеви Вікторії. Декоровані меблі і інші речі стали настільки розповсюдженими, що їх з легкістю можна було придбати на базарчиках королівства. А назву це мистецтво отримало у Франції у XVIII ст. У цей час мистецтво розвивалось і набирало обертів та приваблювало шанувальників, часом навіть відомих постатей (Марія Антуанетта наприклад).

Що нам знадобиться для того, щоб виготовити красу?

По-перше, необхідно обрати, що саме ми будемо прикрашати. Це може бути все, що завгодно, починаючи вазонками для квітів, закінчуючи шафою у вашій спальні. Тому вибір за вами.
По-друге, шукаємо те, чим ми ми будемо декорувати, тобто вирізаємо малюнки з газет, журналів, інших джерел. Але найкраще для декупажу підійдуть трьохшарові серветки, їх зараз велика кількість, вибір є, тому найчастіше майстри використовують саме їх. Є ще декупажні карти, я особисто їх не використовувала, але кажуть, що вони зручніші, ніж серветки.
По-третє, клей ПВА, щіточка і спеціальний лак, щоб покрити готову роботу.

Коли все наготові, можемо розпочати роботу:

 - першим ділом, треба протерти спиртом поверхню, яку ви декоруватимете, таким чином знежирити її.
 - прикладаємо вирізаний елемент до поверхні і намазуємо його розбавленим водою клеєм пва  (в пропорції 1:1), робимо це дуже ретельно, щоб не було зморшок, а серветка не порвалась. Деякі майстрині використовують для цього пензлики, але мені набагато зручніше робити це пальцями, тоді ти відчуваєш ледь помітні зморщечки та недоліки і легко можеш їх виправити. 
-  після цього залишаєте це все на декілька годин, щоб воно гарненько підсохло, а вже після цього наносите лак, щоб вирівняти поверхню і зробити вигляд речі естетичним. Лаку може знадобитись декілька шарів ( іноді навіть більше 10), тому процес може рухатись до завершення дуже довго, але врешті-решт ви отримаєме прекрасну річ, зроблену своїми руками без особливих затрат сил та матеріалів.

Від вас вимагається тільки хороший настрій, уважність та бажання продуктивно провести вільний час.
Головний плюс декупажу в тому, що навіть не вміючи малювати і не маючи особливих навичок, ви можете прикрасити свою оселю милими дрібничками.

Для натхнення перегляньте фото робіт, знайдені в інтернеті:

А це мій перший досвід декупажу:

Розширюйте власні горизонти і вчіться постійно чомусь новому, будь-які вміння й таланти колись точно стануть у нагоді.

Перша посткроссінгова радість!)

Пам"ятаєте, я писала про таку класну штуку як PostCrossing? Так от, вчора я вже отримала перші листівки (якщо по правді, то дві отримала мама, а я лише одненьку, але нічого, все одно вони всі прийшли НАМ). Це дійсно дуже круто, отримувати листівки з усього світу. От ніби поганий день, весни немає, купа турбот, а тут оп, а в пошті  листівка, зразу так якось приємно на душі робиться, настрій покращується миттєво.  
Їх всього лише три, а радості - мішок!

Перша прийшла мені з Фінляндії від приємної фінської панянки, яка живе недалеко від кордону з Росією в місті під назвою Imatra.
Напис на листівці означає, цитую:

Finally I realized that the only meaning of life is to enjoy it!  

По-моєму пречудова листівка з хорошим посланням.   

 Дякую, Фінляндія!)









Друга отримана листівка - з Риги, що у Латвії. На листівці зображене місто Сігулда, яке розташоване в межах національного парку Гауя, названого в честь річки, яка тут протікає. Цей парк являється популярним місцем відпочинку рижан. Автор зазначає, що купатись в цій річці дуже небезпечно, бо глибоко  і холодно, плюс сильна течія. Так що, як будете в Сігулді, не купайтесь в Гауї :)

Дякую, Латвія!)

















А третя - з сусідньої Росії. Із зображенням троянди та з написом стилізованим під древньоруську. Це уривок вірша "Роза", Гнедича П.
Ось він повністю:

 РОЗА

Ты улыбнулась мне улыбкой светлой рая....
Мой сад блестит в росистых жемчугах.
И на тебе, жемчужиной сверкая,
Одна слеза дрожит на лепестках.

То плакал Эльф о том, что вянут розы,
Что краток миг цветущей красоты...
Но ты цветёшь и тихо зреют Грёзы
В твоей душе....О чём мечтаешь ты?

Ты - вся любовь, пусть люди ненавидят!
Как сердце гения, ты вся одна краса,
А там, где смертные лишь бренный воздух видят,
Там гений видит небеса.

Такі-от вони, радощі посткроссінгу!
Долучайтесь до нас: www.postcrossing.com !

Корисні, а головне природні штуки для краси та здоров"я

Першим у моєму арсеналі краси є така чудодійна мазь як "Ям". Якщо ви поцікавитесь у гугла, що ж воно таке, то вам скажуть, що це взагалі-то мазь від дерматиту у котів. Але, перевіривши на собі, з впевненістю можу сказати, що кращого засобу, який допомагає боротись з різними неприємними речами на шкірі, просто не існує. Ніякі Зинерити, VICHY, Garnier так не рятують, коли треба швидко і з успіхом зробити так, щоб лице виглядало добре. Крім всіх явних переваг цієї мазі, радує ще й ціна, всього нічого, десь в районі 5 грн. Я наношу мазь лише на проблемні місця, так як вона може сушити і викликати шелушіння, хоча воно теж в принципі проходить разом з прищиками. До речі, я використовую Ям не тільки для шкіри обличчя, а ще й на спині та плечах, ефект - прекрасно заживляє, дезинфікує. Єдиний недолік - це сильний запах дьогтю, але це несмертельно.

Я перепробувала вже велику кількість засобів по догляду за волоссям, і професійних і не дуже, але нічого кращого, ніж серія фітотерапії від Чистої Лінії та хоуммейд масок не знайшла. Щодо шампунів, бальзамів-ополіскувачів Чистої Лінії, то мені підходять будь-які, вони всі на 80% натуральні, тому не роблять зле волоссю, навіть якщо ви часто миєте голову. Стосовно моїх масок, то ми з мамою частенько експериментуємо. На тижні я використовую маску все тієї ж Чистої Лінії, а на вихідних ми даємо волю уяві. В хід ідуть мед (що особливо корисно для темного волосся різних типів), всі групи вітаміну В ( їх в аптеці продають в ампулах), коньяк, морська сіль, рицинова олія, курячі яйця. Але яйця я особисто не раджу, бо якшо їх змивати теплою водою, то на кінчиках волосся лишаються їх частинки (щось таке, ніби вариться білок), та й в цілому вигляд волосся після маски з яйцем не дуже: волосся пересушене, немає блиску. Ну це кому як напевно. Літом планую назбирати трав, щоб взимку було з чого робити відвари, які теж для волосся - саме те!
Але запам"ятайте головні правила натурального догляду за собою: по-перше, довго зберігати засоби з природних компонентів не варто, вони псуються через відсутність хімії, яка б подовжила їх термін придатності; по-друге, частіше міняйте склад масок, тоді ефект буде різноплановим, а волосся не звикатиме, а буде збагачуватись різними поживними речовинами.

Так от, до чого я це все вела? А до того, що не викидайте купу грошей на дорогезні засоби по догляду за собою, запитайте краще своїх мам, бабусь, вони точно знають щось цікавеньке, дієве та природне. Людина має жити в гармонії з природою, використовувати її дари, а не травити себе хімією.
P.S. Поділюсь з вами деякими рецептами:

Для відновлення пошкодженого волосся:

1) яйце - 2 шт.
2) коньяк - 1-1.5 ст. ложки
3) кава мелена - 1 ст. ложка 

Змішувати у довільному порядку, нанести на час, залежно від пошкоджень волосся.

Для об"єму:

1) 1 стакан крупної солі;
2) 1 стакан меду;
3) 1 стакан коньяку.

 Добре змішати, перелити в банку, лишити на 2 тижні в темному місці.

Для густоти: 

1) мед, 

2) рицинова олія, 

3) жовток

4) коньяк.

Жовток і по одній чайній ложці коньяку, меду і рицинової олії змішати і нанести на шкіру голови на декілька годин. 

Врешті-решт, я бажаю вам натхнення для вигадування власних рецептів, корисних для вашого здоров"я. 

Будьте здоровими та красивими! ;)

Король свінгу та поп-джазу - Michael Buble

Володар Греммі, король поп-джазу та свінгу захопив мене своїм чаруючим голосом, коли я вперше почула його виконання каверу на Feeling Good. Погугливши я знайшла величезну кількість хороших пісень цього виконавця. Для мене він є синонімом романтичного настрою, добрих фільмів про любов (де його пісні часто використовуються як саундтрек), чогось домашнього, рідного та любимого.
 
Майкл представляє мою улюблену країну - Канаду, в сусідніх Штатах він не став надто популярним, але був королем хіт-парадів у Великобританії, Австралії та Лівані.

Любов до якісної джазової музики йому прищепив дід, який з самого дитинства насолоджувався разом з онуком колекційними джазовими записами. Ось що сам Майкл каже про свої стосунки з дідом: 

“Коли думаю про діда, то мені йдеться про людину, якою хотів би бути. Це – надзвичайно порядна людина. Стосунки між нами, – наче між 25-річними друзями. Також ми обидвоє – палкі шанувальники “Великого американського пісенника” 1920-60-их років. Тож ми маємо спільну пристрасть, і це додало олії до вогню нашої дружби. Цей спільний інтерес зробив цей вогонь багато сильнішим”.

 
Якби всі люди слухати цю музику перед тим, як вийти з дому вранці - світ став би набагато добрішим і жити всім стало б краще .
 
А ще він одружений із улюбленицею підлітків 90-х Луісаною Лопілато. Кордони коханню не перешкода, як то кажуть.
 
Якщо ви бачили фільм " Жених напрокат" з Дермотом Малруні, то ви пам"ятаєте ті смішні танці кузини головної героїні під цю пісню:)
  
 Дуже аристократична, дуже стильна, приємна музика, яка змусить вас посміхатись у ваші найгірші дні!


 

Сомерсет Моем - знавець жіночої душі

«— Я бы любил тебя, если бы мог найти. Но где ты? Если содрать с тебя твой эксгибиоционизм, забрать мастерство, снять, как снимают шелуху с луковицы, слой за слоем притворство, неискренность, избитые цитаты из старых ролей и обрывки поддельных чувств, доберешься ли наконец до твоей души?»

Улюблений письменник поколінь, англієць Уільям Сомерсет Моем, зачитаний до дірок на парах з англійської (Маргарита Олександрівна, дай боже Вам здоров"я і  дякую за прищеплену любов до цього письменника) - це не тільки легкі та захопливі твори, це ще й глибокий сенс, який зрозуміти чи то вловити не кожному під силу. З першого погляду здається, що це просто опис певних подій, а насправді ж це глибокий психоаналіз, це рентген людських душ, їх чеснот та пороків.
Моє знайомство з творчістю цього автора відбулось в рамках підготовки до спецкурсу в університеті, спершу я була налаштована  вороже, навіть не знаю чому, але все ж домашнє завдання я звикла виконувати ( принаймні по англійській :D ). Почала я з невеличких оповідань зі збірки ''Rain and other short stories''. Мушу сказати, одразу після прочитання першого оповідання моє ставлення до автора різко змінилось накраще. А от " Театр ", якому я і хочу присвятити цей пост, взагалі зачарував мене. Таке розуміння жіночої психології, така чутливість до дрібниць, таке знання душі жінки, акторки, в якої гра для публіки в театрі не відрізняється від гри в особистому житті.
З перших сторінок перед нами постає неоднозначна, а тим і цікава, Джулія Лемберт. Це жінка з великої літери, яка зробила себе сама, яка живе театром і не може перестати грати, навіть зійшовши зі сцени. Це жінка, яка на перший погляд має все: люблячого чоловіка, сина, який не заважає кар"єрі, визнання, шанувальників, які ладні на все, щоб заслужити її увагу. Але це тільки на перший погляд її життя таке просте, щасливе і сповнене всіляких приємностей. Зі сторінками приходить розуміння того, що вона далеко не найщасливіша, їй не вистачає спокою, уваги, любові врешті-решт, чоловік насправді не такий вже уважний та люблячий, син не шанує її та вважає, що вона вкрала в нього віру, шанувальники не такі вже й закохані в неї... Це історія про жіночу кризу середнього віку.
Протягом всієї книги, читач переживає все: любов, захват, ревнощі, образу, розчарування, байдужість. Я вважаю, це величезний спектр почуттів для однієї невеликої за обсягом книги. Тому якщо ви ще не читали, то я рекомендую. Твір написаний легко, ненатянуто, красиво, Моем прекрасно володіє словом. Його стиль мене особисто зачаровує. Його герої своєрідні, непересічні, але цікаві. Одним словом, Моем - це те, що я називаю літературою для всіх. Помітьте, не "чтивом", а літературою.

the art of moving pictures

Пару років я збирала відео по інтернетах і от тепер можу сформувати список моїх улюблених. Це і короткометражки і анімації і просто відео чогось цікавого. Enjoy!

Простенький, але милий відеоряд до пісні The Maccabees - First Love.

Ця короткометражка з якогось фестивалю 2007 року, зал сміявся. Настрій робить однозначно.



Переможець Манхеттенського фестивалю короткометражного кіно 2007 року. В основу покладені реальні події.


Яка аналогія цікава.

Яка краса!

Тут опис непотрібний, просто перегляньте. З моєю любов"ю до лісу - найкраще відео ever.

Цікавинка! А цій дівчині всі образи до лиця.

Чудесна анімація, шикарне послання. Не дарма Гран-прі отримало.

Фільм-метафора про дику залежність від людини. "Тілька інша людина може нам дати повноту себе".

Ідеально про неідеальний світ.

Двохвилинне кіно із одного стоп-кадру.

Цікаво знято.

ohh! sexy-sexy)

Переможець British Animation Awards, дуже мені подобається.

Все в житті симетрично.

РомантІк.

І як їм вдалось засняти таку пустинність вулиць?

...

Які молодці!

Мімімі

Стереотипи гублять.

Дуже класне хоббі, жаль, що небезепечне. Спейсі - на висоті, як завжди.

На цьому все, гарного всім перегляду!)

Top 10 книжок (моя версія)

Дочитавши чергову книгу, я вирішила скласти свій список книг вартих уваги . Читаю я багато, читаю абсолютно різне, навіть не можу чітко сказати, які книжки я люблю найбільше. Якось в мене з літературою склались вибіркові стосунки. Намагаюсь читати все новеньке, але останнім часом воно проходить повз мене і не залишає глибокого сліду ні в голові, ні в серці. Тому список буде досить таким типовим і неоригінальним, та все ж, я пишу цей пост, щоб змотивувати себе до прочитання чогось незвичайного, нетрадиційного.

Що ж, почнемо:

1. Эрих Мария Ремарк "Три товарища" - драма, яка належить до "Золотого Фонду Світової Літератури ХХ ст.". Це роман про справжню дружбу, взаємодопомогу, порядність, істинну любов та відданість. Трагічність цієї книги не робить її мелодраматично-сльозливо-сопливою, навпаки - це реалізм в чистому виді. Такі книжки треба читати в  юнацькому віці. Ця книга навчить підлітка цінувати те, що в нього є, тих, хто поряд. Жаль, що цього не вчать в школі.

Я взагалі не вмію малювати, але ця книга викликала в мене шквал емоцій, які мені було необхідно кудись подіти, і перший мій малюнок був зроблений, як ілюстрація цієї книги.

2. Дэвид Вейс "Нагим пришел я" - книга, яку мені порадила моя мама. Вона в свій час її читала із захватом, тому я вирішила прочитати теж. Не дарма. Це історичний роман про вічну боротьбу генія і з собою і зі світом. Після прочитання було шалене бажання ознайомитись з усіма роботами скульптора Огюста Родена, про якого йдеться в книзі, але на жаль в той час інтернету в мене ще не було. Але все ж в бібліотеку я тоді сходила і переглянула його роботу в якійсь старенькій енциклопедії мистецтва.

3. Арчибальд Кронин "Замок Броуди" - класичний роман, сімейна сага, я б навіть сказала. Це розповідь, в якій є все, як і в будь-якій сім"ї, тут вам і любов, і самовіддача, і доброта, і сила волі. Автор розповідає історію сім"ї, в центрі якої знаходиться пихатий Джеймс Броуді, якому набагато важливіше, шо про нього подумають люди, аніж власна сім"я. Він без перестанку катує, знущається зі своїх доньок, дружини, руйнує життя всім. Навіть коли не стає, що втрачати він не може зупинитись і подивитись тверезими очима на себе, на свої дії. Книга, по-перше, дуже цікава, затягує, по-друге, повчальна, мораль вся на поверхні, тому читайте й не будьте тиранами для своїх домашніх.

4. Эрнест Теодор Амадей Гофман " Крошка Цахес по прозванию Циннобер" - зовсім недитяча казка, якою може здатись на перший погляд. Актуальна у всі часи для будь-якого суспільства. Це чистої води сарказм, що висміює тогочасне німецьке суспільство. Але я думаю, що тема лицемірства нам в Україні теж близька, чи не так?

5. Джек Лондон "Белый клык". Після цієї книжки я плакала як ніколи. Це книжка, яка лишила глибокий слід в моїй душі. Захоплює і тримає до кінця, до останнього рядка. Життя вовка на Півночі нічим не відрізняється від нашого людського: це постійна боротьба за виживання, це інстинкти, які ми намагаємось приховати за посмішками, це природний відбір, сильніші виживають, слабші помирають. Це життя і воно з усією своєю жорстокістю сповна описано у книзі Джека Лондона.

6. Эрнест Хемингуэй "Старик и море". Цю книгу без особливого ентузіазму мусила прочитати відповідно до шкільного списку літератури на літо. Прочитавши аннотацію, ентузіазму не додалось, але ж я вперта. Чудова книга, дуже мудра і дуже глибока, читати треба на якісь, а не на швидкість. Постійно треба думати, аналізувати, проводити паралелі, шукати сенс. Як я думаю, то ця книга навчає нас не опускати руки, завжди йти вперед, як би важко не було, триматись за свою мету. Після цієї книги лишається приємний "смак" в голові.

  7. Джон Кракауэр "Навстречу дикой    природе". Після закінчення колледжу успішний студент Кріс МакКендлесс залишає все і їде стопом, щоб зустрітись з дикою природою один на один. Він весь час зустрічає людей, які тим чи іншим чином впливають на його життя. Написано відверто не дуже, але суть, але ж яка суть. Книга для free spirits, які замкнені в містах. Тим більше, зважаючи на те, що книга описує реальні події, це взагалі дуже цікаво. Є ще однойменний фільм Шона Пенна, один з небагатьох фільмів знятих по книжках, що мені сподобались навіть більше за саму книгу.  
8.Фрэнсис Скотт Фицджеральд "Великий Гетсби" - роман американського автора, який являється типовим представником "Століття джазу". Існує думка, що великим свого героя Фіцджеральд назвав тому, що таким чином автор хотів показати своє іронічне ставлення до героя: з одного боку, Гетсбі - людина явно не ординарна, з видатними здібностями і негасимою життєвою енергією, але з іншого боку, він вичерпав себе в погоні за неправильною метою - багатством, ницою та зіпсованою жінкою.Книга змушує замислитись, лишає після себе сильний присмак. Іронія, з якою автор описує American dream, вражає. Книга актуальна на всі часи. Мораль така, що гроші ще не гарантують щастя і справжніх стосунків з людьми + треба правильно розставляти пріоритети.
Я з нетерпінням чекаю на прем"єру "Великого Гетсбі" з Леонардо Ді Капріо в головній ролі, трейлер мене зацікавив. Може хоч за цю роль Оскар потрапить до Лео .

9. Оскар Уальд "Портрет Дориана Грея" - шедевр світової літератури, книга, за яку Оскар Уальд потрапив у в"язницю. Роман про крах самозакоханого юнака, який намагався досягти ідеалу, але не зміг. Доріан Грей став класичним англійським персонажем, книгу екранізовували 3 рази, персонаж можна побачити і сам по собі, наприклад в "Лига выдающихся джентльменов" і в різноманітних англійських коміксах.

10. Валентина Осеева "Васек Трубачев и его товарищи". Хочете смійтесь, хочете ні, але це одна з найулюбленіших моїх книжок. На всі віки розповідь для "мальчишек и девчонок, а также их родителей". Це історія життя простих радянських хлопчаків, про те, як вони дружили, вчились, бешкетували і сварились. Про безхмарне дитинство до війни і про як герої переживають цю війну. Я читала цю книгу разів сто і це явно не межа. Немає зараз таких книг і наврядчи будуть. Ніякі Гаррі Поттери і Тані Гроттери не замінять мені простого, чесного, відповідального ВАська, який всім своїм єством розділяє і мої цінності. Такої чудової книжки не можна пропустити. Якщо ви вирішуєте: читати чи ні, я вам скажу - читати обов"язково, навіть якщо Ви вважаєте себе занадто дорослими для таких книг. Вона багато чому вас навчить, дасть можливість переоцінити свій світ і свої погляди на життя.

 

 Є книги, які треба тільки скуштувати, є такі, які найкраще проковтнути і лише небагато - розжувати і перетравити. Ф. Бекон.

10 причин моєї любові до весни

О невже сьогодні нарешті закінчується (хай навіть тільки календарно) це незрозуміле явище - зима. Ненавиджу її. У мене вона не викликає жодних позитивних емоцій, тільки апатію, роздратованість, нестачу життєвих сил та енергії. Я не живу взимку, а переживаю її щороку. Думаю, цей стан речей багатьом відомий:)
Так от, за день до весни (тут має бути ЮХУУУУ обов"язково великими літерами), я так собі подумала, а які ж в мене особисті причини так віддано любити одну-єдину, неповторну життєдайну весну..?

        Мої 10 причин любити весну:

Причина 1. Високе блакитне-блакитне небо і яскраве, до болю в очах сонце, від якого в мене весною з"являється ластовиння. 
Причина 2. Запахи,oh my god, ви знаєте, як пахне весна? Вона пахне свіжістю, свободою, новим стартом, новими почуттями і новими враженнями. Особисто я відчуваю запах весни ще коли навколо лежить сніг і немає жодного натяку на пробудження природи. А мій ніс її чує, навіть не знаю, чим це пояснити, але це дійсно так.

Причина 3. Розквіт природи, те, все змінюється на очах...стає добрішим, щасливішим та привабливішим. Я так люблю спостерігати з дня у день як світ за вікном змінюється накраще. Це заряджає оптимізмом, дає відчути себе живою людиною, здатною на відчайдушні вчинки, а не напівсонною амебою. Природа прокидається і будить мене, але не як нестерпний будильник зранку у понеділок, а як ніжний поцілунок коханого у вихідний:)

Причина 4. Психологи кажуть, що існують люди, у яких весною загострюються прояви депресії, просто поганого настрою, вони почуваються самотніми і нікому непотрібними.Всесвітня організація охорони здоров'я порівнює весняну депресію з епідемією, що охопила людство. Взагалі не розумію причин цього. Я кардинально відрізняюсь від такого роду людей. З настанням весни в мене купа енергії, тільки було б куди її витрачати, пам"ятаю під час навчання в інституті, та і в школі бажання вчитись і розширювати коло своїх знань в мене з"являлось виключно весною. Весною я відчуваю нагальну потребу в оновленні, не стільки фізичному, скільки духовному. Нова весна - нові плани. Прочитати нові книжки, послухаті нових виконавців, переглянути нові фільми, на які зимою не вистачало сил і бажання.

 

Причина 5. Нарееееееешті весною з"являється бажання вдягти не джинси і светр, а виглядати якось пристойніше. Особисто в мене зазвичай у березні-квітні починається терміновий пошук і покупка нової косметики, одягу, аксесуарів. Зимою для мене це все ні до чого. Я така мерзлячка, що не можу змусити себе вийти з дому без потреби, якщо на вулиці температура нижче за нуль градусів.  

Причина 6.

 Свята, найулюбленіші весняні свята! Річниця з коханим, 8 березня (якій жінці не подобається її свято), День народження, Великдень. Одні святкування, одним словом, хіба може таке набридати? Головне, щоб найближчі були в цей час поряд. 

Я  люблю відчувати оцю насолоду від життя, ціную кожну весняну мить, кожне добре слово, сказане в мою адресу. Ех, весна...весна...

 

Причина 7. Можливість проводити більше часу на свіжому повітрі. Я просто обожнюю природу, ліс, відпочинок на лоні природи, так би мовити. Пікніки - це явно для мене. Таким чином я не втрачаю свою сутність в нетрях великих та малих міст. Стоячи в оточенні моїх улюблених сосен, спостерігаючи за їхньою могутністю, величчю дійсно розумієш, що таке маленька людина. Але це мене ніскільки не бентежить, я навпаки люблю це відчуття, воно дає змогу не переоцінювати власні можливості. Принаймні, мені так здаться. У будь-якому випадку "посідєлкі" з друзями чи навіть з одною хорошою людиною в лісі, біля вогнища, з печеною картоплею в руках - прекрасний спосіб провести вільний час. Після зимової перерви, я мрію поїхати в місто мого дитинства і першим ділом, піти в сосновий ліс.

Причина 8.  "Невыносимая легкость бытия"

Все зимове, важке, набриднувше - у шафу! УРА,товаріщі, УРА! Тільки пальто, плащі, вітровки, тільки сукні, спідниці, шорти, тільки туфлі, ботільони і все-все, що без хутра і різноманітних утеплювачів! Це напевно одне з найкрутіших відчуттів в житті: зняти зимові чоботи і ступити в легеньких туфлях на асфальт. Це блаженство! Really! А коли знімаєш пуховик/дублянку/шубу, взагалі здається, що скинув пару-трійку кіло :) Чи не так? Ніби і кожен рік все однаково, весна однакова, відчуття однакові, а все ж, - кожна як дощ в засушливому районі.

 Причина 9. Мої улюблені квіти. Тут навіть пояснювати немає чого. Неможливо сказати, чому тобі подобається та чи інша пісня, те саме і з квітами. Моя відповідь - просто люблю і все!

 Ну і нарешті моя найголовніша причина №10 - ЛЮБОВ! Що може бути прекрасніше за любов весною? НІ-ЧО-ГО. Це я вам з впевненістю кажу. Любов сама по собі романтична, а весною вона просякнута духом романтики:)

Дякую Тобі, коханий Максік, вже за дві чудові весни разом! Я тебе люблю!