Халед Хоссейні і його The Kite Runner

Халед Хоссейні - найвідоміший з письменників Афганістану. Принаймні раніше я ніколи не зустрічала авторів афганської літератури. Я думаю це пов"язано з тим, що Хоссейні імігрував в США в досить юному віці і мав більше свободи для самовираження. Але те, що це дійсно талановитий автор, який опублікував два неповторних у своїй реалістичності романи, - це беззаперечний факт.
   Народився Халед Хоссейні в Кабулі в 1965 році. Сім"я була забезпечена, незважаючи на велику кількість дітей. У 1976 році переїхали в Париж, так як батько-дипломат отримав там пост в афганському посольстві. Через чотири роки вони мали повернутись на батьківщину, але радянські війська вторглись в Афганістан, в країні стався переворот і Хоссейні отримали політичний притулок в США. Там Халед закінчив медичний коледж. Трохи попрацювавши за спеціальністю, Хоссейні зрозумів, що його покликання - література і почав писати романи, у яких йдеться про східну цивілізацію та історію Афганістану зокрема. Крім всіх літературних заслуг Хоссейні ще й співробітник ООН у справах біженців, проводить гуманітарні акції для підтримки афганців, особливо дітей, створив фонд допомоги афганським дітям, що постраждали від мін. Сам Хоссейні стверджує, що пише для того, щоб світ став кращим. Я вважаю, що йому це вдається!

"Той, що біжить за вітром"

Це дебютний роман, який відповідає всім канонам якісної літератури, а автор - живий класик (так його називають в пресі). "The Kite Runner "-прониклива, дуже сумна через свою реалістичність історія дружби та зради, вірності та покарання за старі гріхи. Історія двох хлопчаків, які належали до різних світів: один аристократ, інший прислуга. Вони настільки близькі, що здається ніби ніщо не може вплинути на їхні стосунки, але... Зрада одного призвела до нещастя та душевних терзань обох. Їх історія описана на тлі кабульської ідилії, яка потім буде замінена на комуністичне вторгнення. Повітряні змії - це всього лише символ, але який! Самі хлопчики і є зміями, яких потоки повітря розкидали по різні сторони. У кожного з них своя життєва історія, свої трагедії, свої маленькі радощі, вони живуть в різних країнах, але весь час пам"ятають одне одного і цей духовний зв"язок не зникає до самого кінця. Я  вважаю цей роман одним із найсильніших речей, які з"явились в світовій літературі за останні роки. Автор майстерно описує будні афганських людей, введення радянських військ на територію країни, Талібан, який не давав спокою цілій країні своєю радикальністю. Без цього книга, навіть будучи все ж таки драмою однієї людини, втратила б свій колорит та атмосферність. Ніколи, ніколи, ніколи мусульманські країни не викликали в мене такого інтересу. Тому якщо хочете почитати щось зовсім нетипове, почитайте Хоссейні. 

До речі, в 2007 році, на основі цього роману було знято фільм американського та китайського виробництва. Якщо когось зацікавить, ось трейлер:

Але відверто кажучи, фільм навіть і в половину не такий видатний, як книга. Тому ні в якому разі не дивіться фільм першим. ТІЛЬКИ КНИГА!

Література завжди на голову вище від кінематографу, це точно.

Наступною книгою цього автора буде для мене " Тисяча сяючих сонць".
Любов - велике почуття. Глибоко вкрита, заборонена, таємна, вона однаково дочекається своєї години. У центрі роману - дві жінки, які виявилися жертвами потрясінь, що зруйнували ідилічний Афганістан. Маріам - незаконна дочка багатого бізнесмена, з дитинства пізнала, що таке нещастя, з ранніх років відчула власну приреченість. Лейла, навпаки, - улюблена дочка в дружній сім'ї, мріє про цікаве й прекрасне життя. Між ними немає нічого спільного, вони живуть у різних світах, яким не призначено було б перетнутися, якби не вогненний шквал війни. Відтепер Лейла й Маріам зв'язані і вони самі не знають, хто вони - вороги, подруги чи сестри. Але поодинці їм не вижити, не вистояти перед середньовічним деспотизмом і жорстокістю, що затопили вулиці й будинки колись квітучого міста.