Включайте цю музику і читайте далі :)
Борис Віан - це паззл, який складається з багатьох деталей: джаз, проза, лірика, музична критика, драматургія, переклад, сценарії, кіно. Це все про нього про видатного, хмм навіть не знаю як сказати кого, чи то письменника чи то актора, чи то музиканта. Ну значить будемо говорити "талановита особистість". Я люблю таких різнопланових людей, бо вони доводять, що якщо талант є, то він проявляється у всьому.
Свій літературний шлях (бо поговорити я хочу якраз про його книгу) він починав з поезії, а за прозу взявся лише в 1942 році. У 1946 році друком вийшов його роман "Піна днів", який по праву вважається одним із найглибших та найсильніших творів письменника. На жаль, за життя Віана не визнавали читачі, а його романи друкувались маленькими тиражами і не пророчили світової слави авторові. Але доля зглянулась над Віаном аж після його смерті, коли незаслужено забутого письменника згадали студенти кінця 50-х-початку 60 років, коли його слова стали гаслами їхніх протестів. Молодь визнала у Віані великого мислителя та ідола,який висловлював у своїх творах саме те, що хвилювало тогочасних юнаків та дівчат, він критикував та іронізував над "дорослим" життям, закликав вийти за рамки, створені суспільством, вдихнути на повні груди. Поступово Віан отримав також визнання літературних критиків.
Та й ви знаєте, це не просто так! Бо насправді ж "Піна днів" - це непересічна історія кохання молодих та незіпсованих суспільної мораллю людей. Не буду спойлерити, але це книга, яка спершу заставила мене думати "ЩО ЦЕ ТАКЕЕЕЕ І ЯК ЙОГО ДОЧИТАТИ?!", бо мені невластиво лишати книги недочитаними.
На перших сторінках це здавалось набором аллюзій та метафор, але потім я зрозуміла, про що йдеться. Прочитавши, я можу сказати, що це все дійсно мало сенс: і мишка - подружка, і лілія в легенях коханої жінки, і приватне сонце в квартирі для двох... Це все справді має значення і без цих тонких алегорій та персоніфікацій ця книга не мала би жодної цінності в багатотомному літературному світі. Але, дякую Віану за цю, з одного боку, абсурдну нісенітницю, а з іншого боку, відображення справжнього людського світу, за прекрасні образи та красномовний символізм, який підкориться не кожному читачеві, за ці суперпоказні імена другорядних героїв, які так чудово характеризують і нашу з вами реальність (маю на увазі доктора Д`эрьмо, секретарку Шлюху і т.д. *читала в російському перекладі, тому в українському варіанті перекладу ці імена можуть бути інакшими). Крім цього, Віан - це особлива, ні з чим незрівнянна мова, безперечно вдала гра слів, постійні аналогії, буквальне тлумачення фразеологізмів, що без сумніву додає клопоту перекладачам :)
Таке могла написати лише людина з уявою, тонкою душевною організацією та своїм розумінням стану речей. А прочитати, зрозуміти, отримати задоволення і ще місяць ходити осмислювати прочитане - це ваше завдання на літо;)
До речі, на скільки я знаю, цього року буде чергова екранізація "Піни..", тому я раджу скоренько прочитати книгу та чекати релізу фільму, бо якщо спершу подивитесь, читати не будете, по собі знаю.
Борис Віан - це паззл, який складається з багатьох деталей: джаз, проза, лірика, музична критика, драматургія, переклад, сценарії, кіно. Це все про нього про видатного, хмм навіть не знаю як сказати кого, чи то письменника чи то актора, чи то музиканта. Ну значить будемо говорити "талановита особистість". Я люблю таких різнопланових людей, бо вони доводять, що якщо талант є, то він проявляється у всьому.Свій літературний шлях (бо поговорити я хочу якраз про його книгу) він починав з поезії, а за прозу взявся лише в 1942 році. У 1946 році друком вийшов його роман "Піна днів", який по праву вважається одним із найглибших та найсильніших творів письменника. На жаль, за життя Віана не визнавали читачі, а його романи друкувались маленькими тиражами і не пророчили світової слави авторові. Але доля зглянулась над Віаном аж після його смерті, коли незаслужено забутого письменника згадали студенти кінця 50-х-початку 60 років, коли його слова стали гаслами їхніх протестів. Молодь визнала у Віані великого мислителя та ідола,який висловлював у своїх творах саме те, що хвилювало тогочасних юнаків та дівчат, він критикував та іронізував над "дорослим" життям, закликав вийти за рамки, створені суспільством, вдихнути на повні груди. Поступово Віан отримав також визнання літературних критиків.
Та й ви знаєте, це не просто так! Бо насправді ж "Піна днів" - це непересічна історія кохання молодих та незіпсованих суспільної мораллю людей. Не буду спойлерити, але це книга, яка спершу заставила мене думати "ЩО ЦЕ ТАКЕЕЕЕ І ЯК ЙОГО ДОЧИТАТИ?!", бо мені невластиво лишати книги недочитаними.
На перших сторінках це здавалось набором аллюзій та метафор, але потім я зрозуміла, про що йдеться. Прочитавши, я можу сказати, що це все дійсно мало сенс: і мишка - подружка, і лілія в легенях коханої жінки, і приватне сонце в квартирі для двох... Це все справді має значення і без цих тонких алегорій та персоніфікацій ця книга не мала би жодної цінності в багатотомному літературному світі. Але, дякую Віану за цю, з одного боку, абсурдну нісенітницю, а з іншого боку, відображення справжнього людського світу, за прекрасні образи та красномовний символізм, який підкориться не кожному читачеві, за ці суперпоказні імена другорядних героїв, які так чудово характеризують і нашу з вами реальність (маю на увазі доктора Д`эрьмо, секретарку Шлюху і т.д. *читала в російському перекладі, тому в українському варіанті перекладу ці імена можуть бути інакшими). Крім цього, Віан - це особлива, ні з чим незрівнянна мова, безперечно вдала гра слів, постійні аналогії, буквальне тлумачення фразеологізмів, що без сумніву додає клопоту перекладачам :)
Таке могла написати лише людина з уявою, тонкою душевною організацією та своїм розумінням стану речей. А прочитати, зрозуміти, отримати задоволення і ще місяць ходити осмислювати прочитане - це ваше завдання на літо;)
До речі, на скільки я знаю, цього року буде чергова екранізація "Піни..", тому я раджу скоренько прочитати книгу та чекати релізу фільму, бо якщо спершу подивитесь, читати не будете, по собі знаю.
Немає коментарів:
Дописати коментар